Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відковувати — ую, уєш, недок., відкува/ти і рідко відку/ти, ую/, ує/ш, док., перех. 1) Те саме, що розковувати. 2) рідко. Те саме, що виковувати. 3) тільки док., також без додатка. Закінчити, перестати кувати … Український тлумачний словник
відковувати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
відслідковувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
одслідковувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підковувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
перековувати — ую, уєш, недок., перекува/ти, ую/, ує/ш, док., перех. 1) Підковувати ще раз, повторно або заново, по іншому. 2) Заковувати ще раз, повторно або заново, по іншому. Перекувати в язнів. 3) Піддавати обробці куванням іще раз, повторно або заново, по… … Український тлумачний словник
відковування — я, с. Дія за знач. відковувати … Український тлумачний словник
кувати — I кую/, кує/ш, недок., перех. 1) також без додатка. Б ючи молотом по металу (перев. розжареному) або натискаючи пресом, надавати йому потрібної форми. || Обробляючи метал молотом або пресом, виготовляти що небудь; виковувати (у 1 знач.). 2)… … Український тлумачний словник
підковування — я, с. Дія за знач. підковувати … Український тлумачний словник
підковуватися — уюся, уєшся, недок., підкува/тися, ую/ся, ує/шся, док. 1) розм. Набувати додаткових знань або певного досвіду, відомостей, спеціальної підготовки. 2) тільки недок. Пас. до підковувати … Український тлумачний словник
